B2 Of Dutch Is Done Now! Looking Forward To Starting C1 Course In September.
B2 of Dutch is done now! Looking forward to starting C1 course in September.
More Posts from Loza14 and Others
Закінчив черговий курс на FutureLearn How to suceed at: Interviews від університету Шеффілда.
Поки не маю великого досвіду співбесід, але рекомендації, які дають автори курсу дуже корисні, краще знати такі нюанси ДО співбесіди ніж під час )))
Насправді коли задумуєшся над відповідями на різноманітні питання розумієш шо певний потенціал в тебе є, а особливо багато цінного досвіду я набув завдяки Пласту та громадській діяльності.
А у вас є якийсь цікавий досвід співбесід? Поділіться в коментарях!
Лиш недавно познайомився з MATLAB а вже пройшов другий курс присвячений йому, до того ж більш просунутий, про досить таки прикладне застосування для моделювання: Modelling and Simulation using MATLAB та ще й на новій для мене і досить прикольній платформі Iversity.
Дуже прикро що запізно дізнався про курс, отже більшість завдань виконував без можливості перевірити їх правильність, і peer review завдання не міг зробити, але все-одно дуже цікаво. Зокрема деякі відеолекції були дуже креативно зняті (досі не розумію як викладач малював на склі одразу зеркальне зображення).
Взагалі курс скаладається з кількох частин, це була лиш перша, буду пробувати ще наступні!
Черговий випуск SPIE Optics and Photonics Global Salary Report. Це результати опитування серед членів та друзів SPIE по всьому світу, яке стосується розмірів заробітньої плати та інших пов'язаних із цим речей. З першого разу можна здогадатися, на якому Україна місці серед інших країн за розміром середньої заробітньої плати. Це при тому, що середня річна з/п науковців тут вийшла $8,125, а це більше 5000 грн в місяць! Може хтось такі гроші й отримує, але точно не я. Відповідно, мають бути люди, які отримують ще більше. Якщо знаєте таких, познайомите мене з ними. Я приведу вибрані країни зі списку (n - кількість респондентів): 1. Switzerland (n=65) $127,073 2. United States (n=2722) $110,000 3. Australia (n=95) $107,158 4. Canada (n=189) $93,083 5. Israel (n=69) $84,358 25. Poland (n=55) $27,032 27. Russian Federation (n=146) $15,934 28. Romania (n=40) $14,927 29. India (n=172) $12,973 30. Ukraine (n=34) $8,125 Взагалі там є ще багато цікавих фактів, раджу подивитися прикріплений файл.
Completely forgot to post my last Dutch certificate. In theory it’s C1.1, first half of C1. In practice it’s still B2. But I really enjoyed the course (thanks to my teacher, Celine), and, I must admit, I am quite proud of the results.
Який же тісний світ!
Читаю сьогодні не дуже свіжу новину на Пластовому Порталі про нагородження в Америці найвищим пластовим відзначенням, орденом Вічного Вогню в Золоті пл. сен. Данила Григорчука. Читаю далі, пан Данило працює в Ілінойському університет в Чікаго по питанням, пов'язаним із екологією, токсикологією і так далі... І тут розумію, що він точно мав бути знайомим із моїм батьком, який в 1996-му році був у цьому самому Ілінойському університеті і працював над цими самими проблемами - облисіння дітей (алопеція) у Чернівцях, захворювання жителів села Комсомольська, Маріуполя, забруднення води у Азовському морі...
Дзвоню мамі - звичайно, вона пам'ятає Данила Григорчука, більше того, він в часі свого візиту в Чернівці був у нас вдома, довго співпрацював із моїм батьком, і справді тато саме до нього їздив у Чікаго в 1996-му році! В альбомі знайшов декілька фото того візиту.. Це було майже 20 років тому.. Мені тоді було лише 7 років...
Отож користуючись нагодою хочу привітати др. Данила Григорчука із такою високою нагородою і побажати наснаги в подальшій роботі!
PS на фото мій батько, Йосип Наконечний - в окулярах, поблизу нього - Данило Григорчук; на жаль жінок на фото не знаю.
Починав читати “Інтернат” досить скептично налаштованим. По-перше нині видається досить багато низькопробної літератури про Війну на Сході, деяку з якої я, нажаль, випадково прочитав. По-друге я досить скептично ставлюся до СучУкрЛіту, і не без причин.
Виходячи з цього я був дуже і дуже приємно вражений цим романом. На жаль я досі не читав прози Жадана, але тепер однозначно прочитаю, можливо навіть все.
Що вдалося Жадану? Насправді дуже важко напевне написати щось вартісне про події, які досі не закінчилися. Коли досі не до кінця зрозумілі деякі нюанси, деякі події, деякі дійові особи. На жаль багато авторів беруться, маючи доступ до дуже обмеженого масиву інформації формувати цілісну картину подій на Сході. Але незрозуміло, для чого? Якраз Жадан дуже вдало НЕ БЕРЕТЬСЯ такого робити. Події в романі насправді описують всього три дні. Так, там є багато спогадів і роздумів, але насправді це всього три дні з життя всього однієї родини. Не буду писати тут деталей щоб не спойлерити для тих хто ще збирається прочитати.
Найбільше мені сподобалася досить тонка, але, водночас, дуже очевидна лінія яка проходить через весь роман. Лінія, яка пояснює все. Я б сказав, розкриває менталітет Донбасу і пояснює, може не всі причини конфлікту на Сході, проте головну їх частину точно.
Ну і написаний роман досить гарною мовою. Неймовірні за своєю глибиною діалоги (дуже тонко пов’язані з вищезгаданою лінією), захопливий сюжет. Мушу додати трошки критики: як на мене трошки змазаний кінець (хоча тим не менше хороший), занадто розтягнуті різноманітні описи пейсажів і ліричні відступи (хоча я просто не дуже люблю їх читати взагалі, особливо якщо їх смислова нагрузка мінімальна), і останнє - я прихильник того щоб всі діалоги і цитати в літературі давалися мовою оригіналу, незалежно від того, якою мовою книга написана. В даному випадку я читав книгу українською, хоча діалоги в більшості, напевне, велися російською. Це було підкреслено лише в окремих випадках і, насправді, не зовсім зрозуміло якою мовою були інші діалоги. Як на мене якби діалоги були в мові оригіналу це додало би значно більшої глибини образам, особливо якщо підкреслювати акценти і тому подібне. Власне, як Война і Мір - сторінки французького тексту зі зносками - хто не знає французької - читає переклад, але атмосфера передана шикарно. Але це не применшує мого позитивного враження від “Інтернату”.
Загалом раджу роман всім хто цікавиться хорошою українською літературою. Думаю роман буде цікавий і закордонному читачу (сподіваюся в перекладах будуть необхідні історичні довідки). Не шукайте тут зради чи перемоги, їх тут немає. Ну і останнє (spoiler alert!!!) в романі, якщо я не помиляюся, жодного разу не зустрічається слово “Україна”. Втім, як і “Росія”. Але це лише ще більше підкреслює ту Лінію. Висновки робити Вам, свої я вже зробив.
Не пройшло і місяця і отримав свій сертифікат з голландської (нідерландської, у фландрійському варіанті) на рівень 2, що є еквівалентом B1 у європейській системі.
Вперше ходив на мовні курси (реферативну групу в ЧНУ не рахуєм, то була імітація імітації), пощастило бо потрапив до дуже прикольної викладачки. Два місяці два рази в тиждень і ше трохи роботи вдома і вуаля. Ну правда перед тим рік сам вчив по підручнику (правда, як виявилося. підручник, хоч на ньому пише Амстердам-Антверпен був з голандського варіанту мови а не фландрійського, і деякі відмінності там є, особливо у вимові. Але то таке).
Вчора з коханою повернулися з чудесної автомобільної мандрівки Галичиною.
Маршрут 8/08/13:
Чернівці-(Заліщики)-Тернопіль-(Золочів)-(Куровичі)-(Львів)-Жовква.
Почалося все 8 серпня поздкою до Жовкви на весілля мого кращого друга, який взагалі проживає у Baltimore, MD, а його дружина сама з Красноярська, що у Сибіру.
Вінчання відбувалося у надзвичайній церкві. А весілля у найкрутішому в Жовкві ресторані "Акварель".
Маршрут 9/08/13:
Жовква-Крехів-Жовква-Зашків-(Львів)-(Миколаїв)-(Стрий)-(Верхнє Синьовидне)-Урич.
Наступного дня після поправин вирішили відвідати монастир ЧСВВ у Крехові, і справді не пожалкували. Але перед тим трохи прогулялися Жовквою. Дуже гарне європейське містечко, щоправда, з жахливими дорогами (є версія, що вони такі по всій Львівщині).
Жовква:
Крехів:
Кінцевим пунктом призначення була зустріч старшопластунського пластового куреня "Сіроманці" на таборі "Вовча Школа" в Тустані, с. Урич Сколівського району.
По дорозі з Жовкви заїхали у музей Євгена Коновальця у Зашкові. Must be для кожного українського націоналіста!
До Стрия рухалися автобаном Київ-Чоп, на якому я поставив особистий рекорд швидкості - 160 км/год.
Після того дуже доречно повечеряли у Стрию, оскільки 14 км з Верхнього Синьовиднього до Урича виявилася настільки жахливими що ми вирушивши з Стрия біля 21:00 до місця табору дісталися лише о 22:30!
Заночувавши в наметі наступного дня мали екскурсію Тустанню та відвідини пластового крайового апробаційного екологічно-вишкільного табору "Вовча Школа". Все день до місця стягувалися "сіроманці" і ввечері в нас була неформальна зустріч, проте з досить урочистими моментами.
Іменування прихильниками куреня:
Поїдання м'яса:
Маршрут 11/08/13:
Урич-(Верхнє Синьовидне)-(Стрий)-(Болехів)-(Калуш)-Івано-Франківськ-(Коломия)-(Заболотів)-Чернівці.
І 11 серпня нас чекала дорога додому, оскільки ми мали відвідати ще одне весілля, на цей раз мого троюрідного племінника, нам треба було рушати дуже рано (як і першого дня мадрівки), що ми й зробили близько 7 години ранку.
Підкинули одного з наших щойноіменованих гостровухів до Івано-Франківська, за що мали в нього в дома дуже смачний сніданок, і вже за пару годин були вдома. До речі загально все ж більше задоволений дорогою з Чернівців на Львів через Тернопіль, ніж через Івано-Франківськ. Навіть не дивлячись на поганий кусок Золочів-Львів, дороча через Франик програє по всій довжині (хоча помітно, що її суттєво підрихтували).
Ну і наприкінці трохи статистики з бортового комп'ютера:
Загальна відстань: 872,3 км;
Середня швидкість: 49,5 км/год;
Витрачено дизпалива: 45,1 л;
Середній розхід палива: 5,1 л/100 км.
Це була найдальша наша з коханою автомобільна мандрівка і, сподіваємося, далеко не остання, на майбутнє є ще цікавіші плани!
